Дисертація присвячена розкриттю основних закономірностей організації найдрібніших ландшафтних систем - геотопів. Запропоновано нове трактування такого напрямку ландшафтознавства як топологія ландшафта. Виявлена оригінальна внутрішньотопічна структурна будова і показані механізми її просторово-часового формування. Встановлено, що в кожний конкретний проміжок часу топічні ландшафтні системи функціонують під постійним контролем свого ландшафтного оточення, яке не задає їм певного фізіономічного вигляду, але вимагає підтримувати з ним масенергетичний та інформаційний обмін в чітко визначеному діапазоні. Показано, що внутрішньотопічні структурні складові функціонують згідно принципу співвідношення, який регулює величини їх площ і просторове розташування. Запропоновані конструктивні варіанти антропогенного використання геотопів, які дозволяють реалізувати вимогу співтворчості людини з природою.

  Завантажити