Обгрунтовано об'єктивний характер поширення неформального сектора протягом перехідного періоду, виявлено основні чинники та особливості даного процесу. Розроблено універсальну систему робочих критеріїв, придатних для практичного вимірювання, уточнено місце даного сектора у структурі економіки та ринку праці країни. Узагальнено міжнародний досвід спостереження за зазначеним сектором, розроблено методичні засади для вимірювання масштабів і структури зайнятості у неформальному секторі України на базі вибіркових обстежень домашніх господарств. За фактичними даними обстежень економічної активності, умов життя домогосподарств і дитячої праці, проведених Держкомстатом у 1999 - 2000 рр., виявлено особливості та закономірності зайнятості у неформальному секторі України. На підставі одержаних результатів визначено роль і функції зайнятості у неформальному секторі, оцінено її соціальну якість, а також розроблено пропозиції щодо напрямів і механізму державного регулювання.

  Завантажити