Здійснено комплексне дослідження етично-інтелектуалістського компонента публіцистики І.Дзюби та В.Гавела. Проведено компаративістський аналіз їх праць у межах зазначеної тематики. Розкрито суть етичного інтелектуалізму як світоглядного методу обох видатних публіцистів. З'ясовано, що етичний інтелектуалізм І.Дзюби та В.Гавела має глибоке національне та християнське коріння та грунтується на визнанні правди як головного мірила якості буття людини, народу та держави. Доведено безпосередній зв'язок досліджених публіцистичних праць з соціально-історичними рисами розвитку українського та чеського народів за часів тоталітаризму, а також суттєвий вплив текстів І.Дзюби та В.Гавела на формування нового типу мислення та свідомості (спрямованих на культурно-державницьку самоактуалізацію) у їх співвітчизників і представників інших націй. Проаналізовано публіцистичну критику нового посткомуністичного світового порядку, в якому І.Дзюба та В.Гавел вбачають чимало рис, що дозволяють назвати його неототалітаризмом.

  Завантажити