Висвітлено певні аспекти вивчення етичних ціннісних орієнтирів європейськими, російськими, українськими та кримськотатарськими вченими. Своєрідність періоду 1960 - 1980-х рр. досліджено на прикладі творчості яскравих особистостей - Ш.Алядина, Ю.Болата, Р.Муедина, М.Лієва, Дж.Аметова, І.Паші, Черкез-Алі, А.Османа, У.Едемова, Е.Аміта, Е.Умерова, які привнесли до кримськотатарської прози нове бачення світу, оригінальність мислення. На підставі аналізу творів періодів підвищення національної свідомості, розпаду царської імперії, радянської доби та департації розглянуто взаємодію та взаємопроникнення етичного й естетичного начал. Досліджено етичні універсалії у творчості письменників післядепартаційного періоду, найбільший розвиток творчості яких відбувся за років стагнації. Описано модифікації дихотомії "етичне-естетичне" у кримсько-татарському літературознавстві. Розкрито проблему трансформації фольклорних мотивів у творчості письменників. Показано взаємопроникнення літературних і фольклорних традицій у художній прозі тюркомовних народів Середньої Азії. У ретроспективі кримськотатарської літератури висвітлено проблему етико-естетичного ідеалу. Показано мотиви й ідейне підгрунтя його формування. Визначено етичні цінності й етнічні пріоритети. Виявлено аксіологічні аспекти етичного й естетичного, а також їх матеріалізацію за різних рівнів художньої структури (сюжету, фабули, композиції, системи персонажів, жанрових і мовно-виражальних засобів), що дозволило дослідити традиції та новаторство кримськотатарської прози зазначеного періоду.

  Завантажити