Уперше за критичних станів, що супроводжуються венозною гіпоксемією, установлено спроможність ентеральної оксигенації (ЕО) відновлювати насичення змішаної венозної крові киснем до нормоксії. Розроблено технологію ентерального застосування кисню в критичних хворих залежно від рівня зниження насичення змішаної венозної крові киснем. Виявлено, що проведення ЕО у хворих із хірургічною патологією органів черевної порожнини сприяє прискоренню ліквідації гепато-спланхнічної та гастро-інтестинальної недостатності, а також знижує можливість розвитку повторних ушкоджень і сприяє зменшенню летальності у випадку розлитого гнійного перитоніту (РГП). Зазначено, що вперше проведене дослідження бактеріального обсіменіння мезентеріальних лімфовузлів і тканини печінки за термінальної стадії експериментального РГП у щурів показало, що транслокація бактерій в даних тканинах досягає значень, за яких розвиток вираженого ендотоксикозу стає неминучим. Показано, що позитивний вплив ентеральної та внутрішньочеревної оксигенації на характер транслокації кишкової мікрофлори полягає в стримуванні прогресування септичного процесу.

  Завантажити