Висвітлено історію становлення теоретичних і прикладних електоральних досліджень та їх професіоналізації у країнах Заходу, України та Росії. На підставі аналізу основних теоретичних концепцій електоральної поведінки, розроблених соціологами західних країн, сформульовано концепцію факторів електоральної поведінки у суспільствах, що трансформуються. Визначено основні соціологічні показники у дослідженнях факторів електоральної поведінки. Обгрунтовано типологію цільових груп електорату України та визначено основні стратегії впливу на різні цільові групи виборців. Розкрито зміст, завдання та межі методів, довиборчих і поствиборчих електоральних досліджень. Охарактеризовано основні методи та моделі прогнозування рівня виборчої активності й виборчих переваг, їх теоретичну та прикладну значимість, можливості та межі.

  Завантажити