Проаналізовано та систематизовано принципи співпраці вітчизняних фінансових організацій з міжнародними з урахуванням специфіки їх діяльності. Визначено, що стійка позитивна динаміка співробітництва формується під впливом різноманітних факторів, найважливішими з яких є: економічна політика держави, внутрішні та зовнішні передумови входження трансформаційних економік до світового господарства, питання літералізації економіки, формування прозорого, відповідного до міжнародних стандартів, законодавчого поля та питання ефективності зовнішніх політичних і економічних зв'язків. Зазначено, що засади державного управління щодо співробітництва України з міжнародними фінансовими організаціями мають бути удосконаленими у межах запровадження нових процедур підготовки та реалізації проектів економічного та соціального розвитку України, а реалізація політики співробітництва повинна стати консолідованою та адаптованою до соціально-економічних умов з урахуванням глобалізаційних процесів. Розроблено та науково обгрунтовано концептуальні положення стратегії співпраці України з міжнародними фінансовими організаціями у контексті структурної перебудови економіки держави. Висвітлено місце та роль державних механізмів створення ефективної системи міжнародного співробітництва з метою сприяння трансформації економіки України. Зроблено висновок, що підготовка програм співробітництва має передбачати активну участь у розробці громадянського суспільства та міжнародних організацій. Відзначено, що у таких програмах мають бути запропоновані нові ідеї щодо стратегії та заходів, необхідних для досягнення цілей.

  Завантажити