Досліджено вірусологічний спектр заповідника "Асканія-Нова" на дикорослих рослинах, що дало змогу зафіксувати складні відносини хазяїн - паразит за умов мінімального впливу антропогенного фактора. На підставі отриманих даних зроблено висновок, що вірусологічне різноманіття залежить від флористичного спектра й антропогенного навантаження. Найбагатшими щодо вірусів виявилися ділянки дендрологічного парку та межові ділянки степу з агроценозами, дендропарку зі степом і агроценозами, межові ділянки дендропарку та Чапельського поду. З диких рослин виділено ізоляти ВСМП, ВТМ і ВОМ з різними властивостями (точка температурної інактивації, максимальне розведення соку, ступінь впливу на ФСА клітин), що корелює з особливостями мікроклімату місця проростання рослин. Завдяки використанню методу індукованої флуоресценції хлорофілу (ІФХ) встановлено патогенність виділених ізолятів. Порівняно вплив різних ізолятів вірусів на фотосинтетичний апарат з використанням методу ІФХ. У числовому вираженні встановлено зміни у фотосинтетичному апараті, який виявився надзвичайно чутливим до будь-яких патогенних змін, у тому числі вірусного ураження. Проведено порівняння ступеня патогенної дії різних ізолятів вірусів смугастої мозаїки пшениці, тютюнової та огіркової мозаїк. Встановлено, що кліностатування зумовлює зниження активності фотосинтетичного апарату та інших фізіологічних процесів, це призводить до зменшення репродукції та накопичення вірусу смугастої мозаїки пшениці, яке проявляється в зміні титру патогену.

  Завантажити