Дисертацію присвячено дослідженню екзистенційної естетики у творах українських авторів ХХ ст. (Є.Плужника, В.Стуса, І.Калинця) на рівні репрезентації її як художньо-естетичного методу. Аналізуючи теоретико-методологічні засади концепції екзистенціалізму та історико-соціальні передумови виникнення екзистенціалістської філософічності в культурологічному процесі України наприкінці ХІХ - на початку ХХ ст., автор доводить об'єктивний характер існування екзистенційності як художньо-естетичного методу. Розкриваючи специфіку методології опрацювання художнього тексту, автор доводить правомірність використання обраної методологічної бази дослідження. Виявлення типізованих засобів і прийомів створення екзистенційної поетики текстів надають змогу визначити специфіку екзистенційної естетики як художньо-естетичного методу.

  Завантажити