Досліджено досвід самодостатності за умов розділення двох суперечливих традицій: теїстичного і нетеїстичного містицизму з тенденцією перетворення людиною своїх станів, а також постнетеїстичного містицизму, що заперечує насильницьке перетворення та скептично ставиться до перетворювальної діяльності, зокрема до перетворення людиною власних станів. На підставі критерію аналізу концепцій самодостатності виявлено в історичних змінах містичної культури нові взаємини між ненавмисним характером виникнення самодостатності та стимульованим станом самодостатності в містичній культурній традиції, визначено розуміння дійсно самодостатнього переживання в сучасних концепціях як рівноважного стану природних і культурних впливів на людину. Зауважено, що результати дослідження дозволяють по-новому осмислити шляхи та способи перетворення людиною своїх переживань, у тому числі самодостатніх, виявити основні тенденції у розвитку теорії переживання самодостатності.

  Завантажити