Розглянуто проблему покращання результатів комплексного хірургічного лікування (КХЛ) хворих на цукровий діабет (ЦД), ускладнений некротично-запальними ураженнями стопи (НЗУС) шляхом чіткого окреслення даної патології, визначення критеріїв її класифікації у хворих на ЦД, обгрунтування механізмів виникнення НЗУС, частоти ранніх і пізніх ускладнень ЦД, порушень метаболізму та гомеостазу, ризику розвитку феномену взаємообтяження, розробки стратегічних принципів і критеріїв ефективності КХЛ. Проаналізовано результати застосування КХЛ, проведено обстеження 634-х хворих на ЦД (148-м осіб, хворих на ЦД типу 1 та 486 - типу 2), ускладнений НЗУС, за період з 1991 р. до 2002 р. Зокрема, виявлено, що НЗУС виникають пізніше у хворих на ЦД типу 1 молодших за віком зі збереженим кровопостачанням НК (ЗКНК), яким від початку захворювання постійно призначають інсулін, ніж у хворих на ЦД типу 2 старших за віком з порушеним кровопостачанням НК (ПКНК), які одержують пероральні гіпоглікемізувальні препарати. Підтверджено, що постійна гіперглікемія, необізнаність хворих про необхідність дотримання раціональної дієти та фізичної активності зумовлюють розвиток інших ускладнень ЦД (ретинопатії - у 14,7 Вперше для прогнозування перебігу захворювання здійснено комплексну оцінку значення наявності ішемії НК, протеїнурії, анемії, лімфоцитопенії, біохімічних та імунологічних маркерів запального процесу, ендогенної інтоксикації, розладів імунітету. Доведено, що численні некректомії за ПКНК безперспективні, а тривале неефективне лікування НЗУС збільшує ризик виникнення сепсису-синдрому системної запальної відповіді (ССЗВ), анемії, серцево-судинних ускладень, ниркової недостатності. З'ясовано, що за відсутності умов для реваскуляризації стопи вичікування вкрай небезпечне, показано здійснення високої ампутації нижньої кінцівки (ВАНК). Зазначено, що у межах компетенції та відповідальності хірурга під час лікування хворих на ЦД, ускладнений НЗУС, передусім є: збереження життя хворого, повне загоєння (епіталізація) операційної рани, збереження опороздатності стопи, зменшення тривалості стаціонарного лікування. Виявлено, що порушення даних стратегічних принципів обумовлює збільшення частоти повторних операцій, летальності та матеріальних витрат.

  Завантажити