На базі об'єднувальної парадигми (теорії структуризації Е.Гіденса, конструктивістського структуралізму Р.Бурдьє) і розробок вітчизняних соціологів розглянуто теоретичні аспекти дослідження соціального статусу етнічної спільноти та здійснено емпіричне дослідження динаміки соціального статусу польської спільноти Житомирської області. Базуючись на новому підході до розуміння соціальної структури, що відкриває об'єднувальна парадигма, розглянуто соціальний статус комплексно, а саме: статус індивіда та групи, до якої він належить. Таким чином, продовжено традицію використання мікроаналізу, яка дозволяє розглядати динаміку соціального статусу етнічної спільноти через переміщення індивіда у площині однієї родини, що фіксується шляхом міжпоколінної зміни позиції, яку він займає у порівнянні зі своїми попередниками за такими соціальними показниками, зокрема, професією, рівнем освіти та етномовної компетенції. Узагальнення прикладів окремих переміщень двох - трьох (у деяких випадках чотирьох - п'яти) представників однієї родини фактично дає підстави робити висновки стосовно соціального просування поколінь, а отже динаміки етнічної спільноти в цілому. Результативності дослідження сприяло застосування якісної методології, зокрема, напівструктурованого глибинного інтерв'ю з використанням фрагментів автобіографій з ретроспективними моментами, методу роботи з документами, а також методу конвент-аналізу, які застосовувалися в рамках дослідницьких тактик "історія сім'ї" та "історія життя". На підставі результатів дослідження динаміки соціального статусу поляків на Житомирщині з'ясовано наявність тенденцій щодо позитивної динаміки спільноти в освітній і професійній сферах. Констатовано неможливість однозначного визначення тенденцій щодо динаміки спільноти у сфері етномовної компетенції без зазначення конкретних критеріїв. Тобто, зниження рівня володіння рідною мовою може розглядатись як позитивна тенденція, якщо базуватися на критерії рівня мобільності в суспільстві, та негативна тенденція, якщо критерієм розглядати збереження певних культурних форм, аутентичність спільноти.

  Завантажити