Уперше в українській історіографії досліджено джерельну базу генеалогії селян Подільської губернії за значний історичний період. Установлено, що попри розпорошеність і значні матеріальні витрати, у сучасних архівних установах України, Росії та Польщі збережено джерела, які дають змогу реконструювати родоводи непривілейованого населення Поділля до кінця XVIII ст. Архівні колекції документів однорідні за своїм значенням, але за комплексного використання дозволяють одержати позитивний результат. Висвітлено коло державних і церковних установ і посадовців, які укладали документи з персональними відомостями щодо селян регіону. З'ясовано особливості формування окремих складових загального масиву генеалогічних матеріалів. Проаналізовано біля ста видів різних архівних документів, які містять родознавчу інформацію. Зокрема, конкретизовано час їх створення, термін використання, окреслено межі територіального поширення. З'ясовано сучасний стан збереження. Визначено методику розробки даних документів, яка дозволяє одержати оптимальні результати у справі укладання селянських родоводів.

  Завантажити