Доведено необхідність прискореного розвитку внутрішніх джерел капіталотворення з метою поступової відмови від залученням зовнішніх ресурсів як додаткового джерела капіталу. Вказано, що фондовий ринок, який у розвинутих країнах є потужним засобом використання інвестиційних ресурсів, у нашій країні є приватизаційним, та не інвестиційним елементом ринку. Обгрунтовано, що іноземний інвестор повільно реагує на застосування окремих важелів державної економічної політики (зокрема, податкових, амортизаційних, заходів щодо зайнятості), але уважно ставиться до системи пільг та гарантій захисту інвестицій. З використанням методу кореляційно-регресійного аналізу доведено існування суттєвої залежності між макроекономічною ситуацією в країні та надходженням іноземних інвестицій. Виявлено незначну залежність динаміки показників споживчого ринку та надходжень іноземних інвестицій. Це визначає бажання нерезидента розширити географію своєї присутності з використанням робочої сили, сировинних ресурсів, обладнання тощо. На основі адаптації методу стандартизації показників розроблено методику комплексної оцінки інвестиційного клімату, яка дозволяє визначити інтегральний показник інвестиційної привабливості країни (галузі, регіону тощо). Запропоновано врахування пріоритетності визначених груп показників, наведено критерії, за якими обираються чинники, що використовуються у разі оцінки інвестиційного клімату. На основі розробленої методики здійснено оцінку інвестиційного клімату галузей промисловості та регіонів для іноземного капіталу, проведено типізацію галузей промисловості та регіонів за інтегральним показником інвестиційної привабливості.

  Завантажити