Теоретично обгрунтовано велике значення вивчення топонімів, які є одним з надійних джерел фіксації мовних явищ. Досліджено історію виникнення географічних назв, динаміку їх розвитку та втрачання топонімів - назв населених пунктів у зв'язку зі змінами політичних систем. Проаналізовано 528 словникових статей та понад 1 200 їх фонетичних і морфологічних варіантів, зібраних за польових умов, винайдених на географічних і кадастрофічних картах різних історичних періодів, а також зібраних в архівах Будапешта та Берегова. Цей матеріал проаналізовано в етимологічному, словотвірному та соціолінгвістичному аспектах, а також за його функцією та мотивацією. За етимологією запропоновано розмежування власне угорських топонімів, топонімів іншомовного походження та змішану групу, до якої входять складні та складені топоніми, складові компоненти яких різного (змішаного) походження. У словотвірному аспекті розмежовано топоніми, утворені від загальних назв, а також - від власних назв. Запропоновано поділ топонімів за їх функцією та мотивацією формування за двома групами: назви об'єктів і споруд, загальні (відапелятивні) назви. З застосуванням цих методів дослідження у поєднанні з порівняльно-історичним методом уперше всебічно проаналізовано топоніми у мовленні угорців м.Берегова та його околиць.

  Завантажити