Дисертацію присвячено питанням підвищення індивідуальної стійкості до емоційного стресу (ЕС) і низькоінтенсивного електромагнітного випромінювання (ЕМВ) за умов використання фізичних навантажень (ФН) різної інтенсивності та тривалості. Індивідуально дозовані фізичні навантаження, що спричиняють відхилення ЧСС від початкового рівня на 35 - 40%, забезпечують підвищення стійкості до емоційного стресу та до ЕМВ. За умов їх використання відзначено збільшення сили кореляційних зв'язків між показниками, що досліджуються; значне підвищення ефективності поведінкового компонента адаптації; стабілізацію індексу сполучення і зменшення його відхилення від належного значення, підвищення ефективності адаптаційних механізмів до ФН. Індивідуальний підхід до дозування ФН з урахуванням генетично зумовлених особливостей організму сприяє підвищенню ефективності адаптаційних механізмів до дії чинників фізичної (ЕМВ) і стресорної природи, що може бути використано як засіб профілактики і підвищення стійкості до дії ЕС і ЕМВ.

  Завантажити