За результатами досліджень показано, що тривале застосування мінеральних добрив на фоні післядії гною у зерно-буряковій сімозміні сприяє значному підвищенню вмісту мінерального азоту в орному та підорному шарах грунту, накопиченню сухої маси рослинами озимої пшениці та підвищенню врожайності. З'ясовано можливості й оптимальні строки для прогнозування врожайності та показників якості зерна озимої пшениці за рівнем азотного живлення рослин. Розроблено відповідні методи на базі визначення накопичення сухої речовини в рослинах. Установлено можливості та розроблено методики використання нового інструментального методу - хлорофілометрії - для визначення рівня азотного живлення рослин озимої пшениці сорту "Миронівська 61". За допомогою оперативної інструментальної діагностики досліджено рівень азотного живлення озимої пшениці та розроблено на її основі оптимізаційні заходи щодо поліпшення якості зерна. На лучно-чорноземному карбонтаному грунті північної частини Лісостепу України на фоні внесення 60 кг/га азоту ранньої весни та 30 кг/га аміачної селітри напочатку виходу рослин у трубку проведено позакореневе підживлення рослин розчинами кристалона особливого або акварина 5 (з розрахунку 1 кг/га в 250 л води) напочатку виходу рослин у трубу і за фази колосіння. Ці заходи підвищують врожайність зерна озимої пшениці до 80 - 91 ц/га II - III класу якості. Визначено економічну ефективність тривалого застосування добрив у сівозміні та безпосереднього внесення аміачної селітри, кристалона особливого й акварина 5 на лучно-чорноземному карбонатному грунті північної частини Лісостепу України.

  Завантажити