Дисертацію присвячено вивченню питань щодо одержання аналітичних та експериментальних залежностей, які дозволяють з урахуванням впливу конструктивних та технологічних параметрів деталей забезпечити підвищення міцності та точності клеєзбірних з'єднань. Запропоновано методику розрахунку міцності клеєзбірних з'єднань із натягом з урахуванням параметрів шорсткості сполучених поверхонь, товщини клейового прошарку, фізико-механічних характеристик матеріалів спряжуваних деталей, взаємне заглиблення мікропрофілю сполучних деталей. Теоретично та експериментально обгрунтовано методи конструювання клеєзбірного різального інструмента, використання спеціальних покриттів, зокрема, фрикційних обмазок для підвищення втомлюваної міцності клеєзбірних з'єднань із натягом та самотвердіючих прокладок для підвищення герметизації з'єднання.

  Завантажити