Вивчено питання клінічної значимості лапароскопічної холецистектомії під час лікування жовчнокам'яної хвороби та її ускладнень на підставі аналізу віддалених результатів. Встановлено, що серед 262 пацієнтів, які перенесли лапароскопічну холецистектомію, відмінні результати мали 123 (47 %) і гарні - 58 (22 %), посередні - 59 (23 %) і погані - 22 (8 %) пацієнтів. Посередні віддалені результати лапароскопічної холецистектомії зумовлені, в першу чергу, хронічними порушеннями моторно-евакуаторної функції шлунка та дванадцятипалої кишки, а також їх наслідками у вигляді гастродуоденостазу та дуоденогастрального рефлюкса з рефлюкс-гастритом у 51 % випадків. У 59 % пацієнтів зареєстровано погані віддалені результати лапароскопічної холецистектомії, обумовлені залишковою некоригованою та повторно виниклою після операції патологією жовчних шляхів. З'ясовано,що постлапарохолецистектомічний синдром (ПЛХС) у 74 % випадків обумовлений органічними та функціональними захворюваннями, не пов'язаними з патологією жовчного міхура та з його видаленням; у інших - некоригованою залишковою та післяопераційною патологією позапечінкових жовчних проток. Розроблено діагностичний алгоритм для профілактики ПЛХС, заснований на всебічному передопераційному та післяопераційному дослідженні органів черевної порожнини для виявлення та лікування супутніх захворювань.

  Завантажити