Досліджено особливу лексико-семантичну парадигму - асоціативно-семантичну групу, що може бути частиною асоціативно-семантичної структури. Запропоновано гіпотезу, яка базується на лексемах, що входять до логіко-семантичної групи (АСГ) "пори року", що трактуються як вихідні слова асоціативно-семантичних груп (кауземи). У семантичній структурі цих слів виокремлено темпоральні, квалітативно-темпоральні та квалітативно-предметні ознаки, у межах яких кауземи семантично (на рівні "ядро - периферія") поєднані зі словами інших денотативних зон (рефлексемами). За допомогою асоціативного експерименту з'ясовано наявність асоціативного зв'язку між цими лексемами. Сукупність вихідної кауземи та рефлексем, упорядкованих у АСГ різних рівнів, трактується як асоціативно-семантична структура (АСС). З'ясовано, що найчисленнішою є АСС з кауземою зима, найменш численною - АСС кауземи осень. Усі структури об'єднують асоціативно-семантичні групи трьох рівнів, окрім АСС осень, яка представлена рефлексемами двох рівнів. Незважаючи на різноманітний кількісний і якісний склад асоціативно-семантичних структур, зазначено щодо наявності типової асоціативно-семантичної парадигми рефлексем, взаємопов'язаних з назвами пір року. рефлексеми реалізують аналогічні семантичні ознаки, а відмінності у складі денотативних зон зумовлені лише екстралінгвістичними причинами - квалітативними особливостями сезонів. Чим більше семантичних кроків відділяють рефлексеми від вихідної кауземи, тим більшою мірою вони різняться за значенням з рефлексемами інших АСС.

  Завантажити