Наведено результати досліджень алелопатичної дії едифікаторів злакових фітоценозів - м'якої та твердої пшениці і тритикале. Показано, що алелопатична активність кореневих виділень едифікаторів злакових фітоценозів обумовлена нуклеїновими кислотами, вітамінами, органічними кислотами, амінокислотами, гіберелінами, ауксинами, ліпідами, фенольними з'єднаннями та іншими сполуками. Установлено, що поглинальна здатність грунту забезпечує акумуляцію алелопатично активних речовин та їх накопичення в кореневовмісному прошарку, які є компонентами культурального середовища для поодиноких рослин інших видів. Зазначено, що адаптація цих рослин досягається шляхом модифікаційної та генетичної мінливості. Визначено, що генетична мінливість материнського організму внаслідок дії алелопатично активних речових призводить до підвищення схрещуваності різних видів пшениці, пшениці та жита і пояснює причини виникнення спонтанних віддалених гібридів різних видів злаків. Алелопатично активні речовини, діючи на материнську рослину, підвищують життєздатність і продуктивність гібридів першого покоління. Наведено методику допосівної обробки насіння екзометаболітами проростаючого насіння (екстрактом) озимої та ярої пшениці та їх вплив на ріст, розвиток, урожайність зерна та його якість.

  Завантажити