Здійснено історико-філософське дослідження категорії традиції та новації в українській філософії кінця XVIII - початку XX ст. Розкрито суть, основні тенденції становлення та розвитку категорій "традиція" і "новація" як категорій, з якими взаємопов'язана ретрансляція досягнутого, його оновлення та модифікація, звернення до них в історії вітчизняної та соцільно-політичної думки у творчості М.Костомарова як категорій історичного пізнання; культури (П.Куліш, М.Гоголь); обгрунтування їх світоглядного змісту у контексті національної ідеї (Т.Шевченко). Здійснено ретроспективний аналіз ролі та значення категорій традиції та новації у творчості В.Липинського з застосуванням цих категорій як категорій філософії історії, використання їх у суспільно-політичній доктрині Д.Донцова; історико-філософського пізнання у творчості Д.Чижевського. На підставі компаративного аналізу доведено необхідність використання категорій "традиції" та "новації" у взаємозв'язку культури та філософії для поглибленого розгляду історії філософії України на засадах плюралізму, діалогічності потрактування історико-філософського процесу в його гуманістичних вимірах.

  Завантажити