В дисертаційній роботі вивчалися особливості перебігу гастроезофагеальноїрефлюксної хвороби у хворих на дегенеративно-дистрофічні та запальні ураження хребта та її лікування.В наукове дослідження включено 164 хворих на дегенеративно-дистрофічне (ДД) та запальне ураження (ЗУ) шийного та грудного відділів хребта та ерозивну форму гастроезофагеальноїрефлюксної хвороби (ГЕРХ). Хворим окрім загальноприйнятих методів обстеження проведено визначення індексу маси тіла (ІМТ), фіброезофагогастродуоденоскопію (ФЕГДС), рН-моніторування стравоходу, визначення рівня гастроінтестинальних гормонів (ГІГ) (гастрин (ГН), холецистокінін (ХЦК), соматостатин (ССТ),греліну) у сироватці крові,рівень кальцію та 25-гідроксівітаміну D у сироватці крові. Також визначалася вегетативна дисфункція (ВД) за результатами анкетування (опитувальник Вейна О.М.) та розрахунком вегетативного індексу Кердо (ВІК).Хворих було поділено на підгрупи залежно від методу лікування ГЕРХ, а саме: 1.1 підгрупі (n=40) та 2.1 підгрупі (n=40) обстежуваних пацієнтів призначено базисну терапію (БТ) протягом 1 місяця (інгібітор протонної помпи (ІПП) по 40 мг 2 рази та ітопридугідрохлорид по 50 мг 3 рази на добу до прийому їжі); хворим 1.2 підгрупи (n=44) та 2.2 підгрупи (n=40) додатково до БТ призначено препарат урсодезоксихолієвої кислоти (УДХК) по 250 мг 1 раз/добу перед сном у комбінації з комплексом альгінату й гіалуронової кислоти по 1 пакетику після прийому УДХК протягом 1 місяця. Додатково хворим 1.2 та 2.2 підгруп призначено препарат магнію та піридоксину по 2 таблетки 2 рази на добу під час їжі та препарат холікальциферолу (4000 МО) 1 раз на день протягом 1 місяця.Аналіз отриманих даних дозволив уточнити наукові знання щодо особливостей клінічного перебігу ГЕРХ у хворих на дегенеративно-дистрофічні та запальні ураженнях хребта, а також встановлено інформативністьпроведення ФЕГДС для визначення ступеня ураження слизової оболонки стравоходуу даних пацієнтів. Встановлений взаємозв’язок між зміною рівня показника ХЦК у сироватці крові та вираженістюдуоденогастрального рефлексу (ДГР) у хворих на ГЕРХ переважно при запальних ураженнях шийного та грудного відділів хребта.Вперше хворим з ГЕРХ при дегенеративно-дистрофічних та запальних ураженнях хребта встановлено зміни рівня греліну в сироватці залежно від порушення ІМТ.Вперше визначено взаємозв’язок між динамікою показника ГН, ХЦК та ССТ залежно від клінічної форми ГЕРХ у хворих з дегенеративно-дистрофічним та запальним ураженням хребта. Вперше встановлено взаємозв’язок між зміною рівня ССТ та показниками кальцію та 25-гідроксівітаміну D у сироватці крові хворих з ГЕРХ при дегенеративно-дистрофічних та запальних ураженнях хребта. Встановлено взаємозв’язок між зміною рівня ГІГ та вираженістю ВД у хворих з ГЕРХ при дегенеративно-дистрофічних та запальних ураженнях хребта.Обґрунтована доцільність призначення препарату УДХК та комплексу альгінату і гіалуронової кислоти для лікування ДГР та профілактики прогресування уражень слизової оболонки стравоходу у хворих на ГЕРХ при дегенеративно-дистрофічних та запальних ураженнях хребта. Запропоновано комплексний підхід до лікування хворих із ГЕРХ при дегенеративно-дистрофічних та запальних ураженнях хребта залежно від клінічної форми, особливостей ендоскопічних порушень, рівня вітаміну D3, вегетативної дисфункції в цих пацієнтів.

Постачальник даних: УкрІНТЕІ (Український Інститут науково-технічної експертизи та Інформації)

  Завантажити автореферат