Об’єктом дослідження є сукупність цивільних процесуальних правовідносин, що виникають під час розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження в цивільному судочинстві України та країн-членів ЄС. Предметом дослідження є спрощене провадження в цивільному судочинстві України та країн-членів ЄС.Методологічною основою дослідження є філософські, загальнонаукові та спеціально-юридичні методи. Основою філософського пізнання є діалектичний метод, за допомогою якого розглядалися тенденції розвитку інституту спрощеного позовного провадження. Загальнонауковими є методи емпіричного та теоретичних досліджень. Шляхом спостереження, яке є одним із методів емпіричного дослідження, ми здобули початкову інформацію щодо спрощеного позовного провадження. За методом порівняння ми зіставили національне законодавство і законодавство країн-членів ЄС щодо регулювання тотожних, або схожих правовідносин за допомогою цивільних процесуальних інститутів спрощеного позовного провадження. Метод системного аналізу допоміг розглянути спрощене провадження в цивільному судочинстві як єдину систему, виявити його вплив на цивільне судочинство в цілому та його окремі інститути. Новизна обумовлена тим, що в результаті проведеного дослідження сформульовано наступні положення, висновки й пропозиції, які володіють науковою новизною та виносяться на захист: уперше: 1)?наведено перелік критеріїв для визначення того, чи слід розглядати певну справу як незначної складності; 2)?виокремлено способи спрощення цивільного судочинства, щодо розгляду малозначних справ в країн-членів ЄС, які можна поділити на наступні; 3)?обгрунтовано позицію щодо зменшення верхньої межі грошового порогу віднесення справи до категорії малозначної, якщо ціна позову не перевищує п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 4)?аргументовано виключити з категорії малозначних справи про захист прав споживачів та визначити їх як справи незначної складності, які водночас потребують швидкого і ефективного вирішення спору за наявності умов передбачених ЦПК України; 5)?розвинуто позицію щодо запозичення досвіду Великої Британії в частині застосування процедури онлайн медіації у малозначних спорах в національне законодавство України; 6)?обгрунтовано проведення підготовчого провадження у справі, яка розглядається судом в порядку спрощеного позовного провадження, якщо це призведе до ефективного розгляду справи; 7)?доведено необхідність застосовувати спеціальні шаблони-форми для подачі процесуальних заяв в порядку спрощеного позовного провадження за аналогом «Європейської процедури розгляду дрібних справ» чи форм-шаблонів, які існують в країн-членів ЄС (Ірландія, Польща, Латвія, Литва, Румунія, Словенія); 8)?обгрунтовано тезу про те, що треті особи з самостійними вимогами мають брати участь лише у загальному позовному провадженні, а не в спрощеному; 9)?запропоновано зменшити строки на апеляційне оскарження справ, якщо вони розглядалися в порядку спрощеного позовного провадження.

Постачальник даних: УкрІНТЕІ (Український Інститут науково-технічної експертизи та Інформації)

  Завантажити автореферат