У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення та вирішенняактуального науково–практичного завдання – обґрунтування індивідуалізаціїпіслядипломної медичної освіти шляхом направленого застосування новихінформаційних технологій.Розроблено комплекс нових критеріїв і методів для застосуванняв післядипломній медичній освіті та безперервному професійному розвиткулікарів, що забезпечує протягом усього їхнього трудового життя особистісно–орієнтоване вдосконалення. Системний підхід дозволив оптимізуватипроцеси прийняття рішень про особистісний і виробничий (професійний)розвиток лікарів в умовах збурювальних впливів: стресу, когнітивнихнавантажень, наявності різноманітних провайдерів освітніх послуг,неякісного трансферу знань тощо.Застосований людиноцентрований підхід надав можливістьпредставити лікаря-слухача як біосоціальний об’єкт із індивідуальнимипізнавальними здібностями, вмінням безперервно оновлювати свої знання заумови наступності та безперервності освіти. Такий погляд сприяє не тількирозвитку індивідуальних освітніх траєкторій, але й їх плануванню тасвоєчасному регулюванню, що відповідатиме формуванню цифровоїосвітньої екосистеми в галузі охорони здоров’я країни.Дослідження представлено п’ятьма пов’язаними розділами, кожен ізяких вирішував певне завдання, а також був основою для наступних етапівдослідження та узагальнення отриманих результатів.3На сучасному етапі розвитку держави якість життя населення, йогоосвіта, так само як і конкурентоспроможність економіки, тісно пов’язаніз інформатизацією та впровадженням новітніх технологій. До їхніх переваг,перш за все, відносимо здібність швидкого генерування значних об’ємівінформації та знань. Війна посилила навантаження на освітню систему, щосьогодні потребує цифрових інструментів передавання й оцінювання знань,реєстрації освітніх результатів, урахування здобутого раніше освітньокваліфікаційного рівня, психофізіологічних станів, практичного досвіду.З’ясовано, що особистісно–орієнтований підхід у післядипломніймедичній освіті повинен бути спрямований на індивідуалізацію навчання тапобудову регульованої освітньої траєкторії суб’єкту навчання. Освітнійпроцес, своєю чергою, пов’язаний не тільки з простою реєстрацією процесівотримання нових знань, умінь, компетентностей, а й з показниками наданняслухачем–лікарем медичної допомоги. В даний час ефективним засобомоб’єктивізації та кількісного визначення освітнього та професійногозростання лікаря, а також оцінювання соціальних відносин і компетентностейявляється інструментарій «освітнє Портфоліо».Засвоєння знань та інформації, їх кількісне оцінювання залежить відзначної кількості факторів, серед яких найбільше впливають на валідністьякості навчання його умови та умови контролю знань (наявність стресу,особливості когнітивного навантаження тощо). Оскільки далеко не всіфактори достатньо вивчені та знайшли своє відображення в освітньомуПортфоліо лікаря основна частина нашого дослідження й полягалау детальному аналізі та кількісному визначенні основних чинників трансферута оцінювання знань, а також їхньої перевірки в режимі дослідної експлуатаціїу створеній за нашої участі системі електронної реєстрації, що сталапровісником нової моделі електронного освітнього Портфоліо лікаря.

Постачальник даних: УкрІНТЕІ (Український Інститут науково-технічної експертизи та Інформації)

  Завантажити автореферат