У дисертації здійснено комплексне дослідження теоретико-правових основ та проблем методичного забезпечення судової інженерно-технічної експертизи нещасних випадків, пов’язаних з електротравмуванням.Роль судової інженерно-технічної експертизи нещасних випадків, пов’язаних з електротравмуванням, полягає у дослідженні фактичних обставин, визначення умов та чинників, що обумовили шкідливий вплив небезпечного фактору електричної природи на людину, з метою встановлення причини нещасного випадку та повного кола причинно-наслідкових зв’язків дій (бездіяльності) конкретних осіб з наслідками події.Повнота, правильність та наукова обґрунтованість висновків експерта за результатами проведених досліджень нещасних випадків, пов’язаних з електротравмуванням, в умовах різноманітності фактичних обставин настання події і величезної номенклатури електротехнічних пристроїв та великої кількості норм технічної регламентації їх застосування унеможливлюється без чіткого визначення та розуміння експертом засад судової експертології, до яких першочергово належать поняття предмета, завдань, об’єкта, суб’єкта та методології судової експертизи. Необхідність детального розгляду вказаних понять обумовлюється комплексною природою застосовуваних при цьому знань: у галузях електротехніки, охорони праці і безпеки життєдіяльності.Обґрунтовано необхідність та запропоновано доповнити класифікацію експертних завдань інженерно-технічного дослідження випадків електротравмування новим різновидом – прогностичні завдання.З метою удосконалення правового нормування безпеки життєдіяльності та охорони праці пропонується змінити загальний підхід до принципів регулювання, зробивши акцент на «запобіжних діях». Визначено шляхи вирішення окремих складних аспектів змістовної оцінки висновку експерта з боку слідства чи суду, запропоновано внести певні зміни в процесуальне законодавство щодо незалежного рецензування висновку експерта.Окреслено проблеми та розглянуто стан сучасного наукового та методичного забезпечення проведення судової інженерно-технічної експертизи під час розслідування нещасних випадків, пов’язаних з електротравмуванням. Обґрунтовано необхідність комплексної розробки сучасної методології проведення досліджень, що враховуватиме сучасні досягнення науки й техніки. Вбачається, що ефективним інструментарієм якісного виконання експертизи є алгоритмізація та автоматизація проведення дослідження. Окрему роль тут відіграє інформаційне та нормативно-технічне забезпечення судово-експертної діяльності в галузі безпеки життєдіяльності, зокрема й пов’язаного з електробезпекою.

Постачальник даних: УкрІНТЕІ (Український Інститут науково-технічної експертизи та Інформації)

  Завантажити автореферат