Активне впровадження у практичну діяльність гінекологів України сучасних новітніх технологій, розробка або втілення світових якісних стандартів обстеження та лікування, забезпечення державою практично всіх медичних установ апаратами ультразвукової діагностики, гістероскопами, надання безоплатного пакету послуг щодо раннього виявлення та лікування раку матки все ще не призвело до зменшення кількості їх випадків. Рак матки, як і раніше, займає провідні позиції як в Україні, так і у світі. Невідповідність фінансових зусиль кінцевому результату очевидна. Тому на сьогодні дуже важливим стає розподіл органічних змін матки на передраковий стан та фонові гіперпластичні процеси; визначення критеріїв розподілу пацієнток на тих, хто потребує лише скринінгових обстежень і тих, хто підлягає коштовному поглибленому обстеженню; з’ясування поширеності захворювань, що формують високий ризик онкопатології; визначення точності тривіальних методів дослідження, можливості використання органозбережних методів лікування – тобто всього, що дає змогу оптимізувати лікування гіперпластичних станів ендометрія і таким чином зменшити захворюваність на рак матки, надати можливість його раннього виявлення, що сприяє розширенню меж «вікна виживання». Саме цим питанням було присвячене проведене дослідження. В дослідженні було визначена поширеність метаболічного синдрому серед пацієнток з патологією ендометрія та виявлені зміни у розповсюдженості різних видів гіперпластичних станів ендометрія; здійснено порівняльну характеристику точності діагностики гіперпластичних процесів ендометрія залежно від виду патології, наявності чи відсутності метаболічного синдрому; визначено чутливість та специфічність трансвагінальної ультразвукової діагностики гіперпластичних процесів ендометрія за допомогою патогістологічної верифікації; досліджено психологічний стан жінок з різними видами гіперпластичних процесів ендометрія та метаболічним синдромом; морфологічно обґрунтовано необхідність точного дотримання термінів проведення діагностичних операцій (гістерорезектоскопій, пайпель біопсій, діагностичного вишкрібання) в залежності від фази менструального цикла при підозрі на гіперплазію ендометрія; виявлено велику кількість неуточнених висновків (на кшталт «сірої зони») при отриманні біоптату в невідповідну фазу циклу, що не дає можливості точного діагностування, вибору тактики відповідно до існуючих протоколів, потребує додаткових інвазивних та коштовних втручань. Доведено необхідність затвердження нових критеріїв термінів отримання біоптату для різних видів ендометріальної патології; отримано морфологічну характеристику змін ендометрія в умовах метаболічних порушень, а саме метаболічного синдрому; вивчені ознаки мікросателітної нестабільності ендометрія у жінок з гіперпластичними станами ендометрія та метаболічним синдромом, обґрунтовано можливість визначення доклінічних ознак мутаційних змін та прогнозування прогресії атипової гіперплазії ендометрія що призводять до атипової гіперплазії ендометрія та раку ендометрія. Удосконалено пацієнт-орієнтований підхід до діагностичних та лікувальних заходів у пацієнток з гіперпластичними процесами ендометрія який полягає у визначенні маркерів мікросателітної нестабільності при наявності метаболічного синдрому чи окремих метаболічних порушень які є факторами ризику рака ендометрія, отримання біоптатів при підозрі на гіперплазію ендометрія лише у другу фазу цикла, визначення наявності та ступеня депресії та якості життя при скринінговому визначення патології ендометрія.

Постачальник даних: УкрІНТЕІ (Український Інститут науково-технічної експертизи та Інформації)

  Завантажити автореферат