Реферат: Уперше в умовах нестійкого зволоження Правобережного Лісостепу України встановлено вплив побічної продукції і мінеральних добрив на родючість чорнозему опідзоленого за вирощування буряків цукрових у ланці з соєю. Доведено, що застосування соломи пшениці озимої, оптимізація доз і способів внесення азотних добрив та осучаснення системи удобрення шляхом внесення деструктора соломи, мікродобрив та регулятора росту забезпечують високу врожайність і технологічну якість коренеплодів на засадах сталості.Удосконалено альтернативну органо-мінеральну систему удобрення буряків цукрових шляхом оптимізації доз та способів внесення азотних добрив, застосування деструктора, мікродобрив та регулятора росту.Дістали подальшого розвитку питання осучаснення альтернативної органо-мінеральної системи удобрення; питання оптимізації доз внесення азотних добрив за альтернативного удобрення буряків цукрових в умовах нестійкого зволоження.Встановлено, що внесення N60P50K53 + побічна продукція на 1 га ланки сівозміни стабілізувало вміст гумусу чорноземі опідзоленому: у шарі 0-30 см на рівні – 3,06% зі зростанням до початкового на 0,01%. Зазначена система удобрення формувала основи сталого вирощування буряків цукрових в умовах нестійкого зволоження зони Лісостепу за коефіцієнта гумуфікації органічних решток – 4,18.Досліджено, що альтернативна система удобрення з внесенням N60P50K53 + побічна продукція на 1 га ріллі стабілізувала вміст лужногідролізованого азоту у ґрунті: шарі 0-30 см – 104 мг/кг, 30-40 см – 99 мг/кг ґрунту. За внесення 90 кг/га азоту у передпосівну культивацію на фоні 5 т/га соломи + Р90К90 під оранку формувались найсприятливіші умови азотного живлення буряків цукрових: вміст нітратного азоту у шарі 0-30 см – 18,8 мг/кг, амонійного – 17,8 мг/кг ґрунту за запасів мінерального азоту у ґрунті – 110 кг/га з перевищенням контролю без добрив на 37 кг/га.Встановлено, що альтернативні на основі соломи органо-мінеральні системи удобрення забезпечили стабільність фонду рухомого фосфору та калію в чорноземі опідзоленому. За внесення 5 т/га соломи + Р90К90 під оранку вміст рухомого фосфору на початок вегетації буряків цукрових у шарі 0-30 см становив 140-142, калію – 100-104 мг/кг ґрунту з перевагою до контролю без добрив – на 6-8 та на 14-18 мг/кг ґрунту. На кінець вегетації вміст рухомого фосфору у ґрунті зменшився у 1,24-1,31 рази, калію – на 5-24%.Результатами досліджень встановлено, що за біологізації та осучаснення системи удобрення досягалась найвища ефективність використання рослинами вологи із ґрунту. За внесення 5 т/га соломи + Філазоніт, 10 л/га + Р90К90 під оранку + N90 у передпосівну культивацію + «Folcrop combi» + «Folcrop amin» витрати вологи на формування 1 т урожаю – 329 м3 зі зменшенням до контролю без добрив – на 104 м3. За результатами досліджень встановлено, що в умовах нестійкого зволоження застосування N60P50K53 + побічна продукція на 1 га ланки сівозміни незначно поступалось традиційній на основі гною системі удобрення – зменшення врожаю коренеплодів – 4,1 т/га, збору цукру – 0,6 т/га за абсолютних показників – відповідно 47,7 та 8,2 т/га. Біологізація та осучаснення системи удобрення з внесенням 5 т/га соломи + Філазоніт, 10 л/га + Р90К90 під оранку + N90 у передпосівну культивацію + «Folcrop combi» + «Folcrop amin» у фазі змикання листків у рядках забезпечили максимальну продуктивність буряків цукрових: врожайність коренеплодів – 60,9 т/га, збір цукру – 10,54 т/га зі зростанням до контролю без добрив – на 19,7 та 3,22 т/га. Зазначена система удобрення істотно покращила технологічну якість коренеплодів та зменшила втрати цукру в мелясі на 0,04-0,05%. Досліджено, що альтернативні органо-мінеральні системи удобрення буряків цукрових, які передбачали внесення мінеральних добрив в дозі N90Р90К90, формували позитивний баланс елементів живлення у ґрунті у разі, якщо гичка залишалась на полі: азоту в кількості 0-20 кг/га, фосфору – 53-61, калію – 2-23 кг/га. За відчуження із поля коренеплодів і гички системи удобрення були незбалансовані за азотом і калієм і супроводжувались дефіцит азоту у ґрунті в кількості -40-79, калію – -49-91 кг/га.

Постачальник даних: УкрІНТЕІ (Український Інститут науково-технічної експертизи та Інформації)

  Завантажити автореферат