Нині демократичні суспільства стикаються з низкою глобальних викликів, одним із яких є поширення популістських рухів та ідеології популізму в цілому. Причому зазначені проблеми характерні для всіх демократичних країн – незалежно від ступеня розвитку політичної системи, її національних особливостей, ефективності функціонування системи парламентаризму тощо. Великий «вибух» популізму початку ХХІ століття актуалізував проблему ефективності представницьких демократій в цілому тапредставницького правління зокрема, їх здатності реагувати на зміни, що відбуваються всередині громадянського суспільства, а також ступеня адаптивності політичних інститутів, спроможних враховувати нові запити та, паралельно, зберегти традиційні механізми узгодження інтересів в суспільстві.У дисертації здійснено науково-теоретичне обґрунтування феномену популізму у контексті історії, ідеології, технології, аналізу особливостей його застосування у сучасному політичному дискурсі та специфіки його функціонування у політичній системі України.Обґрунтовано теоретичні засади політичного популізму у контексті сучасного політичного дискурсу, що включають: уточнені дефініції, типи, цілі, передумови, результати, етапи, класифікацію, методи, технології; базові концепти в ідеологіях лібералізму, соціалізму, націоналізму; напрями зменшення негативного впливу політичного популізму під час виборів в Україні, що ґрунтуються на міжнародному досвіді та їх застосування з метою утвердження демократичних цінностей у сфері політичного управління.

Постачальник даних: УкрІНТЕІ (Український Інститут науково-технічної експертизи та Інформації)

  Завантажити автореферат