Актуальність проблеми гіперпластичних процесів ендометрія обумовлена високою поширеністю захворювання (від 14 до 83%), особливо серед жінок репродуктивного віку, частою потребою у госпіталізації (10-18%) з приводу аномальних маткових кровотеч, схильністю до рецидивного перебігу та ризиком малігнізації. Оскільки гіперплазія ендометрію є гормонально залежним захворюванням, найбільша частка хворих припадає саме на жінок дітородного віку (до 85% випадків), що безсумнівно знижує репродуктивний потенціал та є однією з причин порушення фертильності.Основним клінічним проявом гіперпластичних процесів ендометрія залишаються аномальні маткові кровотечі, які часто призводять до виконання гістеректомій, що в свою чергу унеможливлює реалізацію репродуктивної функції, призводить до інвалідизації жінок та знижує якість їх життя.Зацікавленість цією патологією також обумовлена тенденцією до тривалого рецидивуючого перебігу, складністю диференціальної діагностики, труднощами індивідуального підбору лікування в залежності від вікової групи.Несвоєчасна діагностика та лікування гіперплазії ендометрія може стати причиною злоякісного переродження клітин, що особливо насторожує з урахуванням неухильного росту захворюваності та помолодіння раку ендометрія.Незважаючи на численні багатопрофільні дослідження, все ж наразі немає чітких моделей прогнозування перебігу гіперпластичного процесу, що обумовлює пошук нових імуногістохімічних методів дослідження біоптатів ендометрію з метою підвищення точності діагностики, ефективного прогнозування та адекватного вибору лікувальної тактики.Метою нашого дослідження є поліпшення результатів лікування пацієнток репродуктивного віку з гіперплазією ендометрія шляхом вивчення нових патогенетичних механізмів розвитку і рецидивування даної патології, впровадження диференційованого патогенетично обгрунтованого лікувального алгоритму.

Постачальник даних: УкрІНТЕІ (Український Інститут науково-технічної експертизи та Інформації)

  Завантажити автореферат