Актуальність дисертації полягає в тому, що новим Законом «Про ТОВ» змінюються підходи у правовому регулюванні статусу товариства та його учасників, здійснюється реформування системи корпоративного управління, запроваджуються нові поняття та інструменти (корпоративний договір, безвідклична довіреність з корпоративних прав, значні правочини, правочини із заінтересованістю, що прямо або опосередковано стосуються корпоративних прав та обов’язків учасника у такому товаристві). Новели законодавчого регулювання потребують ґрунтовного наукового осмислення щодо підстав набуття, здійснення та припинення корпоративних прав та обов’язків учасників товариства з обмеженою відповідальністю. Автором запропоновано розглядати корпоративні права як сукупність самостійних суб’єктивних прав, що виникають з майнової та/або особистої участі в товаристві, види, зміст та особливості реалізації яких визначені законодавством, локальними актами товариства та корпоративними договорами у разі їх укладення учасником. Запропоновано механізм повідомлення учасників ТОВ про намір продати свою частку (частину частки) третій особі. Учасник ТОВ, що бажає відчужити частку, подає письмове повідомлення товариству. Товариство зобов’язане направити копію повідомлення всім іншим учасникам ТОВ протягом встановленого строку за рахунок того учасника ТОВ, який має намір відчужити частку. Запропоновано процедурні моменти механізму повідомлення визначати локальними актами товариства. Автор аргументує доцільність заборонити на законодавчому рівні уступку переважного права на придбання частки (частини частки) іншого учасника товариства, що продається третій особі. Висловлено пропозиції щодо закріплення обов’язку учасників ТОВ викупити частку (її частину) у разі їхньої незгоди на відчуження частки (її частини) іншим учасником ТОВ на запропонованих ним умовах. У разі невиконання такого обов’язку, учасник ТОВ повинен отримати можливість відчужити частку (її частину) будь-якій особі на власний розсуд. Доведено доцільність надання учаснику ТОВ, який частково вніс свій вклад у статутний капітал, право на отримання дивідендів пропорційно до внесеного вкладу. Автором доведено необхідність закріплення виконавчого напису нотаріуса на документах, за якими стягнення заборгованості здійснюється у безспірному порядку як правову підставу стягнення нарахованих та невиплачених дивідендів учаснику ТОВ. Удосконалені положення про спосіб внесення вкладів до статутного капіталу ТОВ. Автор встановив, що найбільш ефективним способом забезпечення належного виконання обов’язків сторонами корпоративного договору є неустойка, яка може носити виключно договірний характер. Автором удосконалені положення про застосування правових наслідків прострочення внесення вкладу учасником ТОВ та визнання нікчемним корпоративного договору. Обґрунтовано зміни до законодавчих актів щодо звернення стягнення на частку. З метою уникнення конфлікту інтересів запропоновано встановити у Законі «Про ТОВ» заборону представництва учасника ТОВ на загальних зборах посадовими особами такого товариства. Запропоновано визначення локальних актів як актів, що приймаються уповноваженими органами товариства або його засновниками/учасниками для досягнення визначеної мети діяльності та врегулювання відносин в товаристві із врахуванням інтересів учасників ТОВ та вимог законодавства. Автором доведено, що зловживання корпоративними правами учасниками ТОВ є різновидом зловживання суб’єктивним правом і може проявлятися не лише у активних діях, пов’язаних зі здійсненням такого права, але й у пасивній поведінці, тобто в утриманні від реалізації цього права.

Постачальник даних: УкрІНТЕІ (Український Інститут науково-технічної експертизи та Інформації)

  Завантажити автореферат