Дисертаційну роботу присвячено дослідженню сучасних авторських технік виготовлення та оздоблення текстилю за роки незалежності України.Наукова новизна полягає у загальному комплексному підході до розгляду текстильних технік: процесів створення та оздоблення тканин. Вперше виявлено та класифіковано на групи винаходи промислового текстилю; висвітлено асортимент малих підприємств та майстерень; проаналізовано творчість провідних майстрів. Розглянуто діяльність виставкових заходів та проєктів; термінологічний апарат; науково-дослідницькі розвідки про діяльність малого підприємництва та творчих майстерень; аналіз українського авторського текстилю у світовому контексті.Практичне значення наукових пошуків відображено у дослідженні сучасних авторських технік та проведенні їх загальної систематизації. Запропоновано авторське трактування поняття дизайну за індивідуальним замовленням. Зведено термінологічний глосарій.Джерельною базою дисертаційного дослідження виступили каталоги виставок, фото-архіви майстрів, патентна база України, списки ЄДР підприємців, а також мистецькі твори та асортименти виробів підприємств. Окремим джерелом дослідження стали інтернет-ресурси: персональні веб-сайти митців, офіційні сторінки та інтернет-магазини виробників тощо.На основі загально-теоретичних праць з основ та теорії дизайну В.Я. Даниленка, М.Є. Йолочкіна, Н.А. Ковешнікової, та ін. сфокусовано загальний напрям пошуків у просторі дизайну, визначено теоретичні межі. На базі наукових досліджень Д.Г. Ткач, О.К. Кривошеєнко, І.О. Яковець та інших авторів, було визначено основні принципи та методологію подальшого дослідження.Звернуто увагу на публікації зарубіжних авторів, що працюють з текстильними техніками, теоретиків та практиків текстильного дизайну: S. Das, N. J.Nelson, J. Wilson, тощо. Серед ґрунтовних праць, що вивчалися в контексті дослідження основне місце посідають публікації Д. Боб'як, О. Луковської, Г. Кусько, та ін. У контексті історичного розвитку розглядалися публікації, що стосуються середини та кінця ХХ ст.: А. Жук, Т. Печенюк, К. Цуркан і багато інших. Зроблено огляд літератури, що розкриває особливості тканин народного виготовлення та вжитку. У тексті звернено увагу на видання таких авторів як: О. Новицька, О. Никорак, О. Мойсюк, і т. д.Розглянуто публікації присвячені сучасному стану галузі, прогнозуванню перспектив розвитку текстилю у ХХІ ст.: Г. Кусько, Т. Кара-Васильєва, З. Чегусова, тощо.Розглянуто патентну документацію з 2000-х рр. і до сьогодення. Виявлені винаходи було класифіковано за основними групами. Основна увага сфокусована на винаходах, що мають безпосередній стосунок до промислових та ручних технік утворення та оздоблення полотна.Визначено конкретних виробників, що займаються безпосередньо виготовленням та оздобленням текстильної продукції. У фокусі знаходяться малі підприємства, що мають незначну тиражність та виготівельні потужності. Серед таких охарактеризовані «Ванда Рагс», ТОВ «Карат», ТОВ «Вікторі Карпетс», Українська стрічкоткацька фабрика, Фабрика художніх виробів ім. Б. Хмельницького, і т.д.Висвітлено діяльність творчих майстерень та їх техніки. У майстернях займаються переважно ручною працею. Охарактеризовано діяльність одноосібних майстерень О. Пилюгіної, М. Фурди, О. Дідик, а також групових – «Фіра», «Текстильні візії», «Майстерня теплих подарунків» тощо.Поглиблено наукові пошуки у межах виставкових проектів в Україні, розглянуто діяльність Міжнародного бієнале «Скіфія», «Міні текстиль», «Арттекстиль. Інтеграція мистецтв».У дослідженні було систематизовано та висвітлено творчий доробок майстрів текстилю у взаємодії з наступними матеріалами: метал, пластик, поліетилен, дерево, лози, трави. Виокремилися течії апсайклінгу, стрінг-арту, глітч-текстилю, колажу, текстильної скульптури. У ключі переосмислення традиційних методів визначаються техніки: шиборі, екопринтування, трафаретне фарбування, контактне фарбування. Переосмислення та інтерпретування традиційних мотивів та кольорів відзначено у техніках батику, вибійки, вишивки. Найбільш виразними та розповсюдженими техніками визначено аплікацію, колаж, асамбляж. Експериментальні техніки текстилю розповсюдження знайшли у концептуальному мистецтві. Розглянуто творчість Т. Барабаш, В. Буряник, А. Шнайдера тощо.Обґрунтовано проблемні питання текстильної термінології та систематизації даних по технікам виготовлення та оздоблення текстильних виробів та творів України ХХІ століття.Ключові слова: текстильні техніки, дизайн за індивідуальним замовленням, авторська техніка, експериментальний текстиль, апсайклінґ, текстильний дизайн, машинні техніки текстилю, оздоблювальні техніки, текстильна термінологія.

Постачальник даних: УкрІНТЕІ (Український Інститут науково-технічної експертизи та Інформації)

  Завантажити автореферат