У дисертації на підставі аналізу джерельної бази й узагальнення історико-педагогічного досвіду досліджено проблеми й ґенезу процесу українізаціїзагальноосвітньої школи в Південному регіоні України в1920–1938 роках. У роботі проаналізовано джерельну базу дослідження, основу якоїскладають матеріали Центрального державного архіву вищих органів владиУкраїни, державних архівів Миколаївської, Одеської та Херсонської областей,Центрального державного архіву громадських організацій України; науковіпраці та публікації вітчизняних учених кінця XX – початку XXI століття(дисертації, монографії, посібники, статті в збірниках наукових праць),законодавчі документи та нормативно-правові акти, навчальні плани, навчальніпрограми, протоколи, звіти, де висвітлено вітчизняний досвід як організаціїосвітнього процесу, так і його змістового наповнення.Уточнено сутність ключових понять («аксіологія», «білінгвізм»,«державна освітня політика», «ментальність», «мультилінгвізм», «рідна мова»,«українізація») та визначено сутність поняття «українізація загальноосвітньоїшколи». У дисертації комплексно досліджено проблему українізаціїзагальноосвітньої школи Півдня України в 1920–1938 роках в умовахбілінгвального соціокультурного середовища; визначено основні чинники, щовпливали на організацію та стан процесу українізації освітнього простору вПівденному регіоні України в 1920–1938 роках. Окреслено прогресивні ідеї українізації освітнього простору, їхперспективність в удосконаленні змісту сучасної україномовної освіти вПівденних областях України.

Постачальник даних: УкрІНТЕІ (Український Інститут науково-технічної експертизи та Інформації)

  Завантажити автореферат