Оцінивши результати аналізу проблем та ускладнень, виникаючих внаслідок ЕКС, що опубліковані в сучасній літературі, та ґрунтуючись на власному досвіді, дійшли до розуміння необхідності підвищення ефективності ЕКС шляхом вивчення патогенезу, удосконалення діагностики, лікування та профілактики функціональних порушень і ускладнень, пов'язаних з хірургічними доступами, що дозволить відновити функціональну активність пацієнтів у максимально короткий час та покращити якість їх життя. Встановлено, що при лікуванні ускладнень, пов'язаних з хірургічним доступом до КС, ефективними є консервативні і хірургічні методи. Так, при пошкодженні судин необхідно терміново виконувати їх лігування, при необхідності з розширенням хірургічного доступу, участю судинного хірурга; при перипротезних переломах – інтраопераційний металоостеосинтез; при люксаціях голівки стегнового компоненту імпланта – одномоментне усунення під наркозом, або хірургічне усунення з відновленням стабільності імпланта; при післяопераційних нейропатіях – комплексне консервативне лікування (медикаментозне, ЛФК, масаж, фізіотерапія) під контролем електронейроміографії в динаміці. Практичне значення отриманих результатів полягає в підвищенні ефективності та покращенні результатів виконання ЕКС шляхом прискорення відновлення функціональних результатів та попередження ускладнень, пов'язаних з хірургічними доступами, на основі ретельного захисту судинних і нервових структур, адекватного положення кінцівки під час операції, відновлення цілісності капсульно-зв'язкового, сухожилково-м'язового апарату кульшового суглоба.

Постачальник даних: УкрІНТЕІ (Український Інститут науково-технічної експертизи та Інформації)

  Завантажити автореферат