У дисертаційній роботі теоретично обґрунтовані механізми забезпечення інтероперабельності сервісної діяльності органів публічної влади та надані практичні рекомендації щодо їх впровадження у сферу публічного управління та адміністрування в умовах цифрових трансформацій.Уперше розроблено уніфіковану ситуаційно-комунікативну модель інтероперабельної системи сервісної діяльності органу публічної влади, визначено структуру її інформаційних потоків та управлінських впливів. Удосконалено класифікацію макротекстів/ознак першого та другого етапів застосування концепції Врядування Цифрової Ери (DEG), що дало змогу підтвердити гіпотезу про залежність ефективності публічного управління від застосування визначеної конфігурації цифрових механізмів, яка забезпечуватиме інтероперабельність сервісної діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Обґрунтовано закономірність динаміки цифрового розвитку за експоненціальною моделлю зростання у відповідності до сучасного трактування Закону Мура. Відповідно до цього набула подальшого розвитку теорія технологічної сингулярності, яка за умови застосування у публічному управлінні України призведе до експоненціального зростання кількості сервісних систем штучного інтелекту та сприятиме подальшому розвитку їх самовідтворювальних технологій у процесі надання органами влади управлінських послуг.Проаналізовано нормативно-правове регулювання процесів цифровізації надання послуг органами державної влади та органами місцевого самоврядування, зокрема, запропоновано необхідність законодавчого визначення правової інтероперабельності та започаткування Кодексу цифрового врядування для подолання бар'єрів інтероперабельності.Типізовано підходи до визначення етапів розвитку українського законодавства у сфері формування та реалізації політики цифрового розвитку. Запропоновано для впровадження правової інтероперабельності розробку державного сервісу інтелектуальної оцінки сумісності законодавства України.Набув подальшого розвитку понятійно–категоріальний апарат галузі публічного управління у сфері інтероперабельності сервісної діяльності органів влади в частині авторського трактування термінів “інтероперабельність”, “функціональна сумісність”, “інтероперабельна система”, та введення в науковий обіг нових дефініцій, а саме: Узагальнено зарубіжний досвід вироблення сервісно-орієнтованої державної політики інституціями цифрових трансформацій, формування та реалізації державних стратегій цифровізації, впровадження систем цифрового врядування, типові моделі, структури підрозділи управління цифровізацією, їхні функції та повноваження.Удосконалено набір цифрових складових критеріїв комплексного оцінювання сервісної діяльності органів публічної влади, з урахуванням специфіки надання управлінських послуг на основі застосування шкали порядку або інтервалів. Визначено напрями удосконалення системи стандартизації сервісної діяльності органів публічної влади в умовах цифровізації суспільства: цифрової трансформації публічного управління шляхом перегляду стратегії розвитку з врахуванням цифровізації суспільства. Удосконалено класифікацію підходів до інструментів “Smart City” на основі фасетного принципу та визначених типів полів класифікатора.Здійснено удосконалення класифікації цифрових інформаційних бар'єрів за рівнем семантичної інтероперабельності за чотирма чинниками. Запропоновано інструментарій здійснення сервісної діяльності органів публічної влади та механізми забезпечення інтероперабельності з використанням технології блокчейн як перспективної цифрової технології сумісних систем надання управлінських послуг, описано ризики застосування технології блокчейн та визначено методи взаємодії для забезпечення інтероперабельності блокчейн транзакцій та описано рівні інтероперабельності в моделі взаємодії блокчейн-рішень. Запропоновано побудову структури діяльності органів публічної влади на основі “архітектури підприємства” та використання техніки візуалізації на основі ландшафтної моделі. Запропоновано вдосконалення механізмів подання індивідуальних електронних звернень громадян з урахуванням пакетного принципу. Запропоновано розширення сфери оцінювання діяльності через запровадження системи рейтингування діяльності НУО та інструмент “Електронний кабінет НУО”. Досліджено проблематику інформаційних бар'єрів і цифрової нерівності та запропоновано напрями їх подолання з урахуванням міжбар'єрних інформаційно-комунікаційних зв'язків. Проведено аналіз систем миттєвих повідомлень, визначено їх функціональну типологію та сфери використання в розрізі діяльності органів публічної влади, описано зміну ландшафту цифрових комунікації в зв'язку з поширення коронавірусної інфекції COVID-19.

Постачальник даних: УкрІНТЕІ (Український Інститут науково-технічної експертизи та Інформації)

  Завантажити автореферат