Дисертаційна робота присвячена з`ясуванню біохімічних та фізико-хімічних механізмів дії каліксаренів на мембранозв`язані катіон-транспортувальні електроензими гладеньком'язових клітин та на неензиматичний гідроліз АТР.У дослідах проведених на фракції плазматичних мембран гладеньком'язових клітин міометрія свині, оброблених розчином дигітоніну (0,1 мг/мл) та суспензії міоцитів щура, було досліджено дію калікс[4]аренів на Са2+,Mg2+-АТРазну, Na+,K+-АТРазну та Mg2+-АТРазну активність плазматичної мембрани і Са2+,Mg2+-АТРазну активність саркоплазматичного ретикулума клітин міометрія, на Са2+-транспортну активність Ca2+,Mg2+-АТРази плазматичної мембрани, Са2+-гомеостаз у міоцитах матки та на неензиматичний гідроліз АТР. Встановлено, що калікс[4]арени С-99 та С-107 проявляють мембранотропні ефекти і впливають на мембранні ензими. Доведено, що калікс[4]арен С-107 може вбудовуватись в мембрану і проникати через мембрану. Виявлено, що калікс[4]арен С-90 селективно та ефективно (І0,5 = 20,2 ± 0,5 мкМ) пригнічує активність транспортної Са2+,Mg2+-АТРази плазматичної мембрани, не впливаючи на активність Na+,K+-АТРази, Mg2+-АТРази і Са2+-АТРази плазматичної мембрани. Встановлено, що структурний фрагмент С-150 (суто «калікс[4]аренова чаша») та модельна сполука М-1 (N-(4-етоксифеніл)-N'-(фенілсульфонил)-трифторометилацетімідоамід) недостовірно пригнічували Са2+,Mg2+-АТРазну активність плазматичної мембрани. Ефективність інгібування Са2+,Mg2+-АТРази калікс[4]аренами залежить від кількості та розташування фенілсульфониламідинових груп на їх верхньому вінці. Модифікація нижнього вінця калікс[4]аренової «чаші» двома октанольними залишками (С-956) замість залишків пропанолу (С-90) призводить до збільшення ефективності інгібування Са2+,Mg2+-АТРази плазматичної мембрани.

Постачальник даних: УкрІНТЕІ (Український Інститут науково-технічної експертизи та Інформації)

  Завантажити автореферат