Дисертацію присвячено визначенню ролі й місця військового перекладу в теоретичній системі перекладознавчої науки. Досліджено коло теоретичних питань, що їх охоплює наукова сфера військового перекладу, узагальнено накопичений в Україні унікальний багаторічний (1993-2017 рр.) досвід підготовки й практики службової діяльності військових перекладачів, проаналізовано специфіку практичної складової військового перекладу, узагальнено наявні наукові праці, теоретичні ідеї, науково-методологічні положення з проблематики теорії військового перекладу (ТВП).Представлено види військового перекладу, виокремлено функціонально-прагматичні й жанрові різновиди військових текстів, визначено їхню жанрово-стильову структуру та запропоновано базову класифікацію, досліджено стратегію, тактику, технологію перекладу як окремих етапів і макроструктурних рівнів перекладацької діяльності, визначено концептуальні основи лінгвістичного забезпечення військ в Україні та країнах НАТО, розкрито зміст і види перекладацького супроводження в збройних силах, вимоги до військового перекладача як головного суб'єкта лінгвістичного забезпечення військ (його кваліфікації, компетентностей, професійного стандарту), уточнено визначення базових наукознавчих, мовознавчих і перекладознавчих понять з урахуванням завдань ТВП, запропоновано термінологічні дефініції для спеціальних метамовних одиниць концептуального апарату ТВП.

Постачальник даних: УкрІНТЕІ (Український Інститут науково-технічної експертизи та Інформації)

  Завантажити автореферат