У роботі представлені результати комплексного дослідження клітинних тамолекулярних механізмів, залучених до кальцієвої регуляції в клітинах різних типів. У кардіоміоцитах як типових представниках електрозбудливих клітин, що здатні доскорочення, показана важлива роль кальційзв'язуючих білків у формуванні тарегуляції змін внутрішньоклітинної концентрації іонів кальцію. Проаналізованозміни електричних характеристик потенціалів дій та біофізичних параметрівскорочення кардіоміоцитів, викликаних мутаційними модифікаціями молекултропоніну Т, що збільшує чутливість міофіламентів кардіоміоцитів до іонів кальцію.Показано, що з ростом чутливості міофіламентів пропорційно збільшується буфернакальцієва здатність клітин, і саме цим можуть бути пояснені зміни електричної таскорочувальної активності “мутантних” кардіоміоцитів. В електрично незбудливихклітинах одну з провідних ролей у підвищенні внутрішньоклітинної концентраціїіонів кальцію відіграють кальцієві канали, що активуються вивільненням цих іонів ізендоплазматичного ретикулуму та його спустошенням. За допомогою методу “patchclamp” вперше зареєстровані кальцієві струми в ацинарних клітинах, що виникаютьу відповідь на спустошення ретикулуму. Експериментально продемонстровано прямукореляцію між спустошенням ендоплазматичного ретикулуму та активацієюдепозалежного струму. Доведено, що саме вхід іонів кальцію через депозалежніканали являє собою основний фактор, що призводить до некрозу клітин при більшостіпатологій, котрі призводять до виникнення гострого панкреатиту. Із застосуваннямконфокальної мікроскопії з'ясовані механізми кальцієвої регуляції в клітинах лобулекзокринної частини підшлункової залози, зокрема в нервових, зірчастих та імуннихклітинах. Встановлено, що зірчасті клітини в звичайних умовах (за відсутностіпатологій) здатні генерувати кальцієві транзієнти у відповідь на прикладаннябрадикініну; описані механізми виникнення і генерації цих кальцієвих транзієнтів. Вроботі вперше описані вірогідні механізми виникнення гострого панкреатиту,спричиненого дією аспарагінази і експериментально обґрунтовано можливий новийпідхід у терапії гострого панкреатиту; в основі такого підходу лежить застосуваннягалактози, що забезпечує адекватне регулювання необхідної концентрації АТФ вацинарних клітинах підшлункової залози.

Постачальник даних: УкрІНТЕІ (Український Інститут науково-технічної експертизи та Інформації)

  Завантажити автореферат