У дисертаційній роботі теоретично обґрунтовано та запропоновано нове вирішення науково-прикладної проблеми щодо теоретико-методологічних і практичних аспектів формування інституціональної системи розвитку людського капіталу національної економіки. Розкрито ґенезу теорій розвитку людського капіталу, що стало основою для обґрунтування методології й визначення нових підходів до інституціональної системи розвитку людського капіталу національної економіки. Підкреслено, що слабкий розвиток людського капіталу є головною причиною відсутності системних інституціональних перетворень і низької ефективності реформування та розвитку національної економіки. Людський капітал визначено як нематеріальний актив, що є сукупністю вроджених і набутих якісних та кількісних властивостей людини, яка генерує, підтримує, забезпечує зростання доходу, стає рушійною силою розвитку економічного агента й ініціативно впливає на всі процеси в суспільстві. Людський капітал розкрито як такий, що приносить не тільки економічний доход, а й моральне задоволення, духовний комфорт, фізичне здоров'я. Введено нову категорію – «інтелектуальний принтер 5D», під якою розуміється інституціонально-інформаційна система формальної, неформальної та інформальної освіти, що створює синергетичний ефект від такої діяльності людини й друкує сучасний людський капітал, здатний опрацьовувати отриману інформацію та самостійно генерувати на її основі нові ідеї й рішення. Набула подальшого розвитку систематизація компонентів людського капіталу, зокрема інституціональних. Виокремлено інституціональні компоненти людського капіталу національної економіки. Запропоновано їх склад. Запропоновано класифікувати людський капітал за низкою критеріїв.Розкрито інституціональний зміст людського капіталу в рамках нової інституціональної парадигми. Удосконалено методичний підхід до побудови інституціональної структури людського капіталу національної економіки. Розроблено та теоретично обґрунтовано модель інституціоналізацїї розвитку якісних і недохідних компонент людського капіталу на основі розширення та публічної формалізації неформальних інститутів інклюзії людського розвитку. Сформульовано та обґрунтовано поняття «інституціональна система розвитку людського капіталу».Проведено системний аналіз розвитку людського капіталу й інституціонального середовища на міжнародному рівні, в Україні. Подано концепцію інституціонального розвитку людського капіталу національної економіки, яку сформовано на основі нової інституціональної парадигми економічного розвитку, що являє собою взаємопов'язану сукупність теоретичного та науково-практичного концептів. Розроблено модель інституціональних змін розвитку людського капіталу. Доведено наявність зв'язку між рівнем розвитку людського капіталу країни та інституціональною системою країни на основі розробленої економіко-математичної моделі. Для дослідження якісної та кількісної оцінки взаємозв'язків між рівнем розвитку людського капіталу країни та інституціональними чинниками застосовано багатофакторний кореляційно-регресійний аналіз. Удосконалено науково-методичний підхід до формування механізму управління інституціональною системою розвитку людського капіталу національної економіки. Удосконалено механізми інституціональної системи розвитку людського капіталу національної економіки.

Постачальник даних: УкрІНТЕІ (Український Інститут науково-технічної експертизи та Інформації)

  Завантажити автореферат