Дисертація присвячена вирішенню важливої наукової проблеми підвищення якості ранньої діагностики й ефективності лікування хронічних хвороб глотки в дітей, хворих на цукровий діабет 1-го типу, шляхом вивчення клініко-лабораторних особливостей перебігу захворювання та застосування комплексної терапії.У дослідження було залучено 707 дітей із цукровим діабетом 1-го типу віком від 3 до 18 років, хлопчиків – 365 (51,6 %), дівчаток – 342 (48,4 %). Встановлено, що частота захворювання в даного контингенту хворих на хронічний тонзиліт (33,6 %) залежить від рівня глікемічного контролю та не пов'язана з тривалістю хвороби, що свідчить про загальну патогенетичну спрямованість у них ушкодження піднебінних мигдаликів. На основі проведеного мікробіологічного та цитологічного дослідження з крипт піднебінних мигдаликів доведено провідну роль мікробних асоціацій у патогенезі хронічного тонзиліту при формуванні імунного запалення, визначено їх вплив на показники місцевого імунітету. Досліджено зміни психоемоційного стану та встановлено значні порушення показників мікроциркуляторного русла за даними кореляційного аналізу в дітей при хронічному тонзиліті на тлі цукрового діабету 1-го типу.Експериментальними дослідженнями визначено зміни тимуса, селезінки, вісцеральних лімфатичних вузлів, назальної асоційованої лімфоїдної тканини та доведено виражений імуномодулюючий вплив препарату BNO 1030 на відновлення їхньої клітинної структури, підвищення життєздатності імунних клітин та енергетичних процесів тканин.Науково обґрунтовано та доведено, що найбільш ефективним методом консервативного лікування хронічного тонзиліту в дітей із цукровим діабетом 1-го типу є поєднання імунокорекції з застосуванням неспецифічного імуномодулятора BNO 1030 та розчину Повідон-йод локальної дії.

Постачальник даних: УкрІНТЕІ (Український Інститут науково-технічної експертизи та Інформації)

  Завантажити автореферат