Дисертацію присвячено визначенню сутності та особливостей реалізації права на звернення до адміністративного суду та способи його судового захисту. Досліджено правову природу «права на звернення до адміністративного суду» шляхом надання правової характеристики, співставлення та встановлення правових зв’язків між такими суміжними категоріями як: «право на судовий захист», «право на захист в адміністративному судочинстві», «право на адміністративний позов», «право на звернення до адміністративного суду», «право на пред’явлення адміністративного позову».Доведено, що «право на судовий захист» та «право на звернення до адміністративного суду» – це цілком самостійні, але взаємопов’язані категорії, котрі відрізняються одне від одного за суб’єктами, моментом виникнення та змістом. При цьому право на судовий захист є правом найбільш загального порядку по відношенню до інших досліджуваних в цьому підрозділі прав.Визначено, що право на захист в адміністративному судочинстві, як і право на адміністративний позов, мають дуалістичну правову природу, що характеризується процесуально-правовим та матеріально-правовим аспектами. Процесуально-правовий аспект цих прав розкривається через адміністративно-процесуальні правовідносини, які виникають у разі звернення особи до адміністративного суду (пред’явлення адміністративного позову). Механізм реалізації права на звернення до адміністративного суду залежить від низки обставин, які визначаються як умови та передумови права на звернення до адміністративного суду. Водночас звернення до адміністративного суду не гарантує задоволення вимог в аспекті отримання захисту (задоволення позову) як матеріально-правового аспекту права на захист в адміністративному судочинстві (права на адміністративний позов), що свідчить про взаємопов’язаність та взаємозалежність процесуального та матеріального аспектів.

Постачальник даних: УкрІНТЕІ (Український Інститут науково-технічної експертизи та Інформації)

  Завантажити автореферат