Дисертація присвячена комплексному аналізу тематики, проблематики, жанрово-стильових та художніх особливостей поетичних і прозових творів письменників-шістдесятників, опублікованих на сторінках журналу «Дніпро» в середині минулого століття. Встановлено, що різного роду утиски і репресії радянського режиму зумовили розшарування в їхньому середовищі на дисидентів, внутрішніх емігрантів і конформістів. Висвітлено головні аспекти літературно-критичних і літературознавчих публікацій молодих дослідників, які, подолавши ілюзії щодо компартійної влади, у своїх працях дистанціювалися від негативних тенденцій радянського літературознавства, відмовлялися від суто ідеологічного принципу трактування літературних явищ на користь естетичних критеріїв в їх оцінці, чим надавали осмисленню тогочасного літературного процесу виразного дискусійного характеру. У роботі здійснено огляд поняття «філософія бунту», висвітлено соціально-політичні та історико-літературні передумови виникнення шістдесятництва в українській літературі, простежено процес становлення й еволюції журналу «Дніпро», який виходив також під назвами «Молодняк» і «Молодий більшовик». Доведено, що такий огляд журналу «Дніпро» дозволяє глибше розкрити важливі, але ще маловивчені сторінки діяльності шістдесятників – письменників і критиків.

Постачальник даних: УкрІНТЕІ (Український Інститут науково-технічної експертизи та Інформації)

  Завантажити автореферат