У дисертації проаналізовано ігрову скульптуру як елемент художньої системи постмодернізму. Зокрема, уточнено дефініцію «ігрова скульптура» саме у культурологічному та мистецтвознавчому значенні з урахуванням художньо-естетичних особливостей, привнесених постмодерністськими практи-ками, та удосконалено розуміння функціональної специфіки ігрової скульптури. Детально простежено культурні та соціально-історичні умови, що розкривають генезу, специфіку еволюції та основні практичні досягнення у формотворчій функціональності ігрової скульптури. Проаналізовано ігрову скульптуру як закономірний етап розвитку художньої культури постмодерну. Досліджено основні мистецькі форми, характерні для ігрової скульптури часів модер-ністського експерименту з функціональністю скульптури як простору для ризику, відкриттів, розвитку та розваг дитини. Вивчено основні характерні риси ігрової скульптури в річищі постмодерністських тенденцій та сучасної концепцій формотворчості скульптурної форми як симбіозу мистецтва і популізму. Як характерні риси сучасної ігрової скульптури у дослідженні розглянуто синтез елементів архітектури, ландшафту та дизайну, а також застосування нових матеріалів.

Постачальник даних: УкрІНТЕІ (Український Інститут науково-технічної експертизи та Інформації)

  Завантажити автореферат