У дисертації вперше в історико-педагогічному контексті комплексно проаналізовано процес і зміст підготовки жіноцтва у православних монастирях України до духовно-морального виховання дітей ХІХ – першої чверті ХХ ст. Охарактеризовано процес підготовки жінок до духовно-морального виховання дітей у православних монастирях як складний і динамічний, який має особливості, закономірності, суперечності, тенденції розвитку, ґрунтується на принципах християнської духовності і педагогічної моралі, гуманізму і любові до Бога та ближнього. Розкрито зміст підготовки, виділено її складові, проаналізовано методи, форми, особливості, узагальнено прогресивний досвід. Виявлено провідні тенденції підготовки жінок до духовно-морального виховання дітей досліджуваної доби і сучасності, розкрито шляхи актуалізації прогресивного досвіду в ХХІ столітті.

Постачальник даних: УкрІНТЕІ (Український Інститут науково-технічної експертизи та Інформації)

  Завантажити автореферат