Робота спрямована на поглиблене вивчення теоретичних та прикладних аспектів проблематики арешту майна у кримінальному провадженні. Досліджується становлення інституту накладення арешту на майно. З'ясовується правова природа арешту майна, процесуальний статус осіб, на майно яких може бути накладений арешт. Піддано критиці варіативність термінології, яка використовується в КПК та породжує правову невизначеність під час встановлення процесуального статусу осіб, майнові права яких можуть бути обмежені під час кримінального провадження. Констатована неприпустимість використання міжгалузевого поняття «майно» без істотної корекції, зважаючи на галузеві особливості та мету арешту майна у кримінальному провадженні. Надано класифікацію підстав та умов арешту майна. Розроблено авторську дефініцію поняття «арешт майна» та модель алгоритмізації оцінки слідчим суддею правомірності обмеження права особи на мирне володіння майном під час розгляду клопотання про арешт майна в тому числі з урахуванням практики ЄСПЛ. Виявлено існуючі дефекти кримінального процесуального законодавства стосовно процедури арешту майна та сформульовано науково обґрунтовані пропозиції щодо їх подолання.

Постачальник даних: УкрІНТЕІ (Український Інститут науково-технічної експертизи та Інформації)

  Завантажити автореферат