Дисертаційна робота присвячена теоретичному та експериментальному обґрунтуванню доцільності застосування метадоксину як дезінтоксикаційного та гепатопротекторного засобу для попередження розвитку гострої алкогольної інтоксикації та уражень печінки алкогольної й неалкогольної етіології. Метадоксин, введений попередньо тваринам на тлі дії чинника гострої алкогольної інтоксикації, прискорює відновлення зниженої спонтанної рухової активності, знижує частоту розвитку міорелаксації, потягу до блювання, попереджує порушення розумової працездатності, а також прискорює ренальне виведення етанолу. Метадоксин при профілактичному введенні на тлі дії чинника ураження печінки алкогольного або неалкогольного ґенезу повністю не запобігає метаболічному ураженню печінки, але значно зменшує вираженість біохімічних порушень у печінці. За даними оцінки можливих іонізованих/неіонізованих форм компонентів метадоксину та визначення кінетики розчинення in vitro твердих дозованих пероральних лікарських форм метадоксину негайного вивільнення системної дії у фізіологічному діапазоні рН, доцільним є введення таблеток метадоксину за 30–60 хв до введення чинників гострої алкогольної інтоксикації та токсичних уражень печінки.

Постачальник даних: УкрІНТЕІ (Український Інститут науково-технічної експертизи та Інформації)

  Завантажити автореферат