У дисертації вперше розкрито теоретично-методологічні аспекти розбудови збройних сил ЗУНР, запропоновано періодизацію їхнього реформування на три етапи (1–9 листопада 1918 р.; 9 листопада 1918 р. – 9 червня 1919 р.; 9 червня–16 липня 1919 р.), проаналізовано розподіл повноважень між головними військовими органами фронту та тилу. Окреслено семантичні межі терміна «військово-політична думка», який дисертант тлумачить як погляди політиків та військових на способи та засоби вирішення політичних завдань з допомогою військової сили. Наголошено на доцільності вживання терміна «Українське військо» щодо збройних сил ЗУНР/ЗОУНР. Схарактеризовано специфіку адміністрування збройних сил Австро-Угорської монархії, що стало основою для розбудови війська ЗУНР за європейським зразком. Розкрито погляди політичного та військового керівництва ЗУНР/ЗОУНР щодо розбудови національних збройних сил. Проаналізовано перебіг основних воєнних операцій, які розробляли НКУВ/НКГА в листопаді 1918 р. – липні 1919 р. Простежено еволюцію воєнної стратегії ЗУНР/ЗОУНР: від орієнтації на українські сили до прагнення здобути міжнародну підтримку Антанти.

Постачальник даних: УкрІНТЕІ (Український Інститут науково-технічної експертизи та Інформації)

  Завантажити автореферат