Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата мистецтвознавстваза спеціальністю 26.00.01 «Теорія та історія культури». – Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв, Міністерство культури України, Київ, 2019.У дисертації досліджено український поп-рок як складову популярноїмузичної культури кінця ХХ – початку XXІст.; розроблено теоретичні засади вивчення популярної музики з позицій теорії культурних кодів; висвітленотворчість провідних українських виконавців, що працюють у напрямі поп-рок – гуртів «Океан Ельзи», «Скрябін», «Друга ріка», «СКАЙ», «Мотор'ролла», «Антитіла», «Lama», «О.Torvald», співачок Марії Бурмаки, Альони Вінницької, Міки Ньютон; виявлено культуротворчий потенціал поп-року та зазначено йоговплив на трансформацію культурно-мистецької сфери України кінця ХХ – початку XXІ ст. Удосконалено термінологічний апарат у царині популярної музичної культури. Уточнено соціокультурні функції рок-мистецтва доби постмодерну, ключовими визначено естетичну, інноваційно-креативну,еологічну, виховну, націєтворчу, ідентифікаційну, компенсаторну,комунікативну, розважальну та рекреаційну функції. Набула подальшогорозвитку проблематика, пов'язана із вивченням популярної музичної культуриХХ – початку ХХІ ст.Ключові слова: популярна музична культура, рок-мистецтво, поп-рок,культурний код, відеокліп, імідж, соціокультурні функції мистецтва.

Постачальник даних: УкрІНТЕІ (Український Інститут науково-технічної експертизи та Інформації)

  Завантажити автореферат