У роботі реалізується концептуальна ідея філософсько-правової кваліфікації конфліктної комунікації в судовому процесі, яка полягає у з'ясуванні, оцінці, нейтралізуванні та внормуванні комплексу факторів, що становлять причини й наслідки юридичного конфлікту та забезпечують інтерсуб'єктивні зміни, динаміку в суперництві, а також мінімізацію завданої матеріальної, соціальної чи моральної шкоди суб'єктами права. Сформовано зміст ключової категорії «філософсько-правова кваліфікація конфліктної комунікації сторін у судовому процесі», який полягає у встановленні судом алгоритму оцінки причин, умов і наслідків юридичного конфлікту з метою нейтралізування, внормування чи припинення його засобами правової комунікації, основними маркерами якої є справедливість та верховенство права. Визначені бар'єри правової комунікації у конфліктному діалозі сторін судового процесу («планові» і спонтанні): маніпулювання свідченнями, зміна показань, відмова від попередніх свідчень чи показань, вживання інвективної (образливої) лексики, тону; приниження людської гідності; погроза вбивством; симулювання хвороб; а також неуважне слухання; перепитування; нерозуміння термінології та ін.Ключові слова: конфліктна комунікація, юридичний конфлікт, судовий процес, правосуддя, суспільство, комунікативна практика судді.

Постачальник даних: УкрІНТЕІ (Український Інститут науково-технічної експертизи та Інформації)

  Завантажити автореферат