У дисертації вдосконалено теоретичні положення кримінального права в частині відповідальності за невиконання рішень суду у кримінальному провадженні, напрацювано напрями удосконалення ст.ст. 3891, 390, 3901, 391 КК України та відповідної правозастосовної практики.Визначено об'єкт складів злочинів, пов'язаних із невиконанням рішення суду у кримінальному провадженні – встановлений порядок належного виконання вироків, ухвал та постанов суду і призначеного ним покарання або іншого заходу кримінально-правового впливу. Об'єктом злочину, передбаченого ст. 3901 КК України, є встановлений порядок належного виконання вироків, ухвал та постанов суду і призначеного ним покарання та додаткових обмежувальних заходів у випадку їх застосування.Встановлено, що злочин, передбачений ст. 3901 в розрізі невиконання рішення суду в кримінальному провадженні проявляється у невиконанні обмежувальних заходів, передбачених статтею 901 КК України та теоретично може бути вчинений як шляхом дії, так і бездіяльності. Аналіз ознак суб'єкта злочинів, пов'язаних із невиконанням рішення суду у кримінальному провадженні, показав, що суб'єктом злочину, передбаченого ст. 3891 КК України, є особа, яка засуджена вироком суду на підставі угоди про примирення або про визнання винуватості, що набрав чинності, за вчинення злочину, забороненого виключно щодо такої засудженої особи; суб'єктом злочину, передбаченого ст. 3901 КК України, з 11 січня 2019 року є один з подружжя чи колишнього подружжя або інша особа, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах та досягла 18-річного віку. Сформулювано пропозиції щодо вдосконалення законодавства у сфері охорони встановленого порядку належного виконання вироків, ухвал та постанов суду і призначеного ним покарання або інших заходів кримінально-правового впливу та відповідної правозастосовної практики.

Постачальник даних: УкрІНТЕІ (Український Інститут науково-технічної експертизи та Інформації)

  Завантажити автореферат